Свого часу батько підписувався на велику кількість періодичних видань, таких як «Наука і життя», «Знання – сила». І практично в кожному номері були публікації, пов’язані з новими досягненнями офтальмохірургії, історії прозріння людей, саме на базі інституту Федорова. І це було так цікаво, що й визначило мій вибір. Ще вступаючи до інституту, я вирішив, що стану офтальмологом.
Мама захоплювалася траволікуванням, листувалася з відомими гомеопатами, зокрема з київським професором Степановим. І ми всією родиною фанатично збирали трави. До чаю, який пили щодня, входило понад 150 трав, які мама зібрала власноруч. Батько був висококласним інженером, кандидатом наук, лауреатом Держпремії. Він мав багато винаходів і наукових розробок. Завдяки його патентам сім’я навіть зараз отримує роялті. Він дуже багато працював за письмовим столом, у тому числі й удома. А я хотів активнішої діяльності, пов’язаної з людьми. І медицина виявилася тим, що мені підійшло.