Лікування вродженої катаракти у дітей

Вроджена катаракта – це будь-яке помутніння кришталика у дитини з народження. За оцінками, вроджена катаракта є причиною від 5% до 20% сліпоти серед дітей у всьому світі.

Завдання кришталика ока – фокусувати зображення на сітківці. Цьому сприяють білкові фракції, з яких він складається. Якщо через певні причини відбувається його помутніння, око сприймає картинку нечітко. Вроджена катаракта у дітей небезпечна тим, що в перші роки життя дитина вчиться бачити, фокусуватися на предметах, сприймати об’єкти та інше. Якщо патологія порушує цей зв’язок між органом зору і головним мозком, це може стати причиною незворотних наслідків розвитку.

Вроджена катаракта може бути односторонньою або двосторонньою:

• Виникнення односторонньої (тобто на одному оці) пов’язують з аномаліями розвитку очей або, перенесеною внутрішньоутробною інфекцією (наприклад, краснухою).
• Двосторонню (на двох очах) пов’язують з генетичними або інфекційними захворюваннями, недоношеністю.

Катаракта у дітей може сильно відрізнятися за розміром, морфологією та ступенем помутніння: від маленької білої цяточки на передній капсулі до повного помутніння кришталика. А, отже, вплив на зір, курс лікування та прогноз також можуть бути різними.

Загалом катаракту у дітей слід розрізняти ще й за віком виникнення:

• Вроджена (інфантильна) катаракта є генетично обумовленою, може бути проявленою вже під час народження дитини, так і протягом зростання дитини. Деякі морфологічні категорії катаракт, такі як передня полярна, центральна ядерна катаракта плода та задня полярна, чітко вказують на вроджений початок, тоді як інші, такі як кортикальна або пластинчаста, можуть бути пов’язані з пізнішим початком або ж теж мати вроджений характер.
• Набута (ювеніальна). Виникнення набутої катаракти зумовлене зовнішнім чинником, на відміну від тієї, у якої причина генетично визначена. Однак деякі використовують термін набутий, щоб вказати на початок після народження, що не обов’язково вказує на не генетичну причину. Ювенільні катаракти за визначенням починаються в дитинстві або й пізніше.

Також виділяють такі типи катаракти залежно від розлогості та зони помутніння:

• Капсульна – помутніння стосується передньої або задньої стінки капсули кришталика.
• Полярна – патологія поширюється і на капсулу, і на речовину кришталика.
• Шарувата (зонулярна) – катаракта розташовується в центрі, в зоні прозорого ядра. Зниження якості зору, як правило, при цьому значне. Найчастіше такий тип катаракти буває на двох очах і є найпоширенішою формою вродженої катаракти.
• Ядерна. Причиною розвитку цієї форми катаракти є спадковість. Патологія поширюється на обидва ока в ділянці ембріонального ядра.
• Повна. Найчастіше вражає обидва ока і поєднується з іншими патологіями очної системи дитини (косоокістю, мікрофтальм тощо). Може викликати повну втрату зору.
• Ускладнена викликається системними захворюваннями організму – діабетом вірусною краснухою тощо.

1. Генетичний чинник. Приблизно 50% дитячих катаракт викликані мутаціями в генах, які кодують білки, залучені до структури або прозорості кришталика.
2. Вторинні чинники – захворювання, що призводять до виникнення катаракти у дітей:

• Увеїт – катаракта розвивається у пацієнтів з увеїтом внаслідок хронічного запалення ока або в результаті тривалого застосування стероїдів.
• Ювенільний ідіопатичний артрит. Застосування системних антиметаболітів в останні роки призвело до кращого контролю увеїту у таких пацієнтів і до зниження частоти катаракти.
• Внутрішньоочні пухлини – дуже рідко катаракта розвивається як наслідок внутрішньоочних пухлин.
• Хронічне відшарування сітківки – ці катаракти спостерігаються внаслідок травм або у зв’язку з синдромом Стіклера.
• Материнська інфекція (краснуха) – цей тип катаракти не спостерігався в країнах, де краснуха була ліквідована, але продовжує зустрічатися в деяких частинах світу.
• Рідко причиною виникнення набутою катаракти у дітей може бути радіація, операції на очах (вітректомія) або ж лазерне лікування ретинопатії у недоношених.
• Діабет.
• Травма.

Незалежно від етіології, необхідне швидке лікування проявленної катаракти, щоб зупинити прогрес катаракти і забезпечити правильний розвиток зору.

Часто легка катаракта у дітей протікає безсимптомно, що затримує постановку діагнозу на роки, якщо батьки регулярно не відвідують з дитиною дитячого офтальмолога для перевірки зору. В інших випадках батьки можуть помічати:

• відсутність у дитини реакції на світло;
• косоокість;
• непомічання дитиною іграшок і облич;
• затримка розвитку;
• ністагм (мимовільний рух очних яблук).

Катаракта може бути частиною іншого захворювання або синдрому, а іноді є первинної хворобою.

Катаракта проявляється у вигляді помутніння кришталика, яке має спектр від легко видимого та очевидного батькам або педіатру до набагато менш помітних змін, що потребують розширення зіниці та ретельної діагностики за допомогою біомікроскопу. Тест червоний рефлекс дозволяє на етапі доклінічної діагностики попередньо виявити катаракту у дитини. Дитину фотографують у напівзатемненому приміщенні з виключеним режимом “червоні очі”. Потім оцінюється стан очей по фото.

Однак точне виявлення катаракти, а також її типу (від чого в подальшому залежить тактика лікування) можливе тільки з повноцінною діагностикою зору, що включає більше 15 показників і проводиться на комп’ютеризованому обладнанні. Пізнє виявлення катаракти може призвести до погіршення зору дитини, тому вкрай важливо дотримуватись графіку відвідування офтальмолога.

Після апаратної комп’ютеризованої діагностики офтальмолог збирає детальний анамнез, який включає запитання про етапи розвитку дитини та проблеми зі здоров’ям у братів, сестер і батьків. Візуальна оцінка проводиться за допомогою тестування, що відповідає віку. Після збору анамнезу лікар проводить біомікроскопію (дослідження стандартною на щілинній лампі) і надає заключення з рекомендаціями.

Єдиним методом позбутись катаракти у дітей є хірургічний – заміна кришталика ока (така операція називається факоемульсифікація і здійснюється методом ультразвуку під загальним наркозом: кришталик перетворюється в рідину і виводиться; на його місце імплантують спеціальну штучну лінзу, що виконує функцію кришталика). Втім, призначається така операція дитині не одразу.

• Якщо катаракта менше 3 мм у діаметрі або має часткову щільність, її спостерігають і за потреби лікують за допомогою розширювальних крапель.
• Будь-яке щільне центральне помутніння в кришталику 3 і більше мм у маленької дитини є значним і потребує хірургічного втручання.
• У дитини старшого віку будь-яке помутніння, що спричиняє зниження якості життя, слід розглядати як показання до операції.

Часто після заміни кришталика ока у дитини зір потребує подальшої корекції – очкової або за допомогою лінз із доповненням апаратного лікування зору.

Річ у тім, що якщо патологія була односторонньою, то після видалення катаракти існує ризик розвитку синдрому «ледачого ока», або амбліопії, у дитини. Оскільки навіть після операції здорове око бачить краще, і мозок буде вибирати його для сприйняття навколишньої дійсності, а друге око – з менш чіткою картинкою світу, залишається задіяним. Тому після видалення катаракти дітям показана терапія амбліопії, щоб зір розвивалося однаково на обох очах.

Важливо! Діагностику та лікування вродженої катаракти у дітей слід проводити на ранніх стадіях. І тут важливу роль у виборі способів усунення хвороби відіграють індивідуальні особливості організму. У мережі медичних центрів «Новий Зір» існує окремий напрямок дитячої офтальмології, фахівці якого мають багаторічний досвід роботи з дітьми різного віку, включаючи новонароджених.

Якщо ваш педіатр або ви запідозрили катаракту у вашого малюка – терміново запишіться на діагностику зору дитини з подальшою консультацією лікаря-офтальмолога.

1. Запис можна здійснити за кілька хвилин, зручним для вас методом: телефоном, що вказаний на сайті у розділі “Контакти”, або через форму зворотнього зв’язку ниже на цій сторінці. Або ж за допомогою месенджеру на сайті.
2. З вами сконтактує менеджер колл-центру, допоможе підібрати зручні час і день діагностики і консультації дитячого лікаря офтальмолога.
3. На візит рекомендовано прийти за 10 хв до візиту. Тривалість діагностики та консультації лікаря з подальшим визначення плану лікування чи спостереження становить кілька годин.