Дитяча далекозорість або гіперметропія – це порушення зору, при якому є розфокусування зображення на близькій відстані. Дефект виникає через те, що промені світла, проникаючи крізь оптику ока, концентруються не на сітківці, а в просторі за нею. Гарна новина в тому, що далекозорість у дитини – фізіологічна норма.
Цю зорову аномалію у новонароджених викликає не до кінця сформована оптична система: коротка передньозадня вісь очного яблука, менший, в порівнянні з дорослими, діаметр рогівки. Протягом перших трьох років життя око виростає, збільшується в довжині і разом з цим знижується ступінь далекозорості. Вважається, що до 7 років зір повністю нормалізується та гіперметропія у дітей зникає.
Найбільш частою причиною гіперметропії є слабкість одного з черепних нервів. Гіперметропія у дітей також може співіснувати з дитячою косоокістю. Загалом причини гіперметропії можуть бути вродженими (дитина народжується з цим захворюванням) або розвинутися пізніше. Серед них виділяють наступні:
Діти не усвідомлюють наявності дефекту зору, тому батькам слід уважно спостерігати за можливою появою симптомів хвороби. У разі виявлення будь-якого з них, слід терміново звернутися до дитячого офтальмолога, щоб зробити професійну діагностику зору:
Підступність захворювання в тому, що батьки не завжди знаходять причину дитячої роздратованості, відсутність фокусування уваги, втоми, – в погіршенні зору. Щойно поставлено діагноз “далекозорість” у дітей – лікування призначається одразу. Краще корекцію робити якнайраніше, в ідеалі – в дошкільному віці. Тому перевірки у офтальмолога потрібно проходити регулярно, навіть якщо дитина не скаржиться на погіршення зору. Оскільки у дітей некоригована гіперметропія може спричинити появу косоокості або амбліопії (“ледачого ока”) з подальшою втратою зору.
Види гіперметропії можна класифікувати за структурою та/або функцією ока:
Стадії далекозорість класифікують за ступенем порушення рефракції:
Далекозорість також можна класифікувати за роллю акомодації у функціонуванні зору:
З перших днів життя дитини головними діагностом можливих захворювань у дитини є спостережні батьки. Саме вони, помітивши будь-які порушення в поведінці і самопочутті малюка, повинні бути ініціаторами позапланового огляду у лікаря-офтальмолога. Планові огляди обов’язкові в 3 місяці та 1 рік, у подальшому – щороку з діагностичною метою.
Методи діагностики залежать від віку дитини. Але в будь-якому випадку досвідчений фахівець поцікавиться у батьків способом життя малюка, наскільки швидко він втомлюється і від якого виду діяльності, як часто скаржиться на погане самопочуття, чи замикається в собі тощо. Якщо мова про школяра, то сигналом про те, що розвивається далекозорість можуть бути проблеми з читанням книг, але при цьому син або дочка будуть без проблем і з цікавістю читати яскраві вивіски на вулиці.
При професійній комплексній діагностиці зору офтальмолог проведе наступне тестування для підтвердження або виключення далекозорості у дитини:
Важливо! Тільки лікар може визначити наявність і ступінь далекозорості, тому мінімум раз на рік необхідні огляди у спеціаліста, навіть якщо будь-які симптоми відсутні. В залежності від віку дитини, наявності або відсутності косоокості і ступеня далекозорості, лікар визначає доцільність призначення очкової корекції.
До повноліття корекцію гіперметропії у дітей проводять за допомогою консервативних методів – із застосуванням окулярів, контактних лінз, спеціальних вправ, а також апаратного лікування.
Важливо! Дитяча далекозорість переважно добре піддається корекції, особливо при ранній діагностиці. Лікування дозволяє досягти високої гостроти зору, а от якщо запустити хворобу, то не виключено розвиток косоокості або амбліопії – патології, при якій одне око практично не виконує свої функції.
Як і будь-які захворювання органів зору, розвитку далекозорості у дітей можна запобігти, адже до негативних наслідків часто призводять на перший погляд не шкідливі щоденні звички. Щоб очі не відчували надмірних навантажень, важливо дотримуватися таких профілактичних заходів:
Про всі ці заходи слід пам’ятати і дітям, і дорослим, оскільки після 40 років багато хто схильний до розвитку вікової далекозорості.
Залежно від рекомендацій лікаря. Легка далекозорість взагалі не потребує корекції окулярами. В деяких випадках, щоб уникнути амбліопії (синдрому ледачого ока) окуляри слід носити постійно.
Мета лікування далекозорості у дітей – корекція якості життя дитини та не допустити розвитку хвороби, що може спричинити появу амбліопії та/або косоокості. Гостроту зору при далекозорості можна покращити після досягнення 18 років за допомогою лазерної корекції зору або імплантації факічних лінз.
Далекозорість мають усі діти від народження. До 7-8 років, з ростом ока, в нормі вона має зникнути. Діагностика далекозорості відбувається з найменшого віку для контролю її стану.
М’які контактні лінзи рекомендовано використовувати для корекції далекозорості, починаючи з підлітково віку, коли дитина самостійно може їх одягати та знімати, а також слідкувати за їхнім належним зберігання. Лікарі-офтальмологи “Новий Зір” проводять навчання з використання м’яких контактних лінз після підбору лінз.
Так, далекозорість може зникнути до 7-8 років, оскільки з народження всі діти є далекозорими. З ростом дитини та її очей стан фізіологічно коригується, дефект у нормі зникає.
При контрольованій далекозорості у дитини комплексна діагностика зору показана щороку. В індивідуальних випадках, при прогресуванні далекозорості, графік візитів формує лікар-офтальмолог (як правило, відвідувати офтальмологічний центр треба кожні півроку).